Музыкальная литература

Одного голосу з супроводом фортепіано.

Цикл "Сонечко"

з'явився 1925 року. Сюди увійшли 20 різних за характером і жанровою приналежністю пісень: кілька веснянок (Вийди, вийди, сонечко", "Подоляночка", "Іди, іди, дощику"), ліричних ("Прилетіла перепілонька"), танцювальних (Диби-диби), колискових ("Котику сіренький", "Ой ходить сон"), ігрових ("Ой єсть

в

лісі калина", "

Ой

вийся, хмелю).

Новим етапом мистецького сходження стала Симфонія № 2.

Своєрідність твору полягає у тому, що весь його тематичний матеріал запозичено з фольклору. Композитор використав 7 пісень: у І частині - "Ой весна, .весниця", "Ой не жаль мені", у II частині - "Ой Микито, Микито", "Ой там в полі сосна", "У Києві на ринку", у III частині - "А ми просо сіяли", "При долині мак".

Мелодії цих народних пісень стали "зерном" образності, відправною точкою, імпульсом для розвитку.

Симфонія №2 стала першим класичним зразком симфонічного жанру в українській радянській музиці.

Кращим твором 40-х років є кантата-поема

"Хустина"(за твором Т.Шевченка).

Музичні образи виростають з фольклорних джерел, притому композитор не цитує народних мелодій, а творить оригінальну тканину - мелодику, ритміку, гармонію, фактуру -

у фольклорному дусі.

"Хустина" - одночастинний твір. Тут є хорові, сольні та оркестрові епізоди.

Своєю поемою-кантатою Ревуцький розвинув принципи кантатного жанру, розроблені

Лисенком та Стеценком. Він трактує цей жанр в лірико-драматичному плані (кантати класиків мали переважно урочистий характер).

Творчий

доробок Л.М. Ревуцького не дуже великий, але вагомий. Кращі твори композитора увійшли в золотий фонд нашої культури.